Новини

З 24 червня по 27 червня 2010 року відбулася друга сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», яку Лабораторія законодавчих ініціатив провела спільно із Міжнародним фондом «Відродження» та за підтримки компанії "Євромедіа".

Друга сесія Школи професійної журналістики "НОВА УКРАЇНА" була присвячена правовим питанням діяльності ЗМІ, громадянській журналістиці, ціннісним орієнтирам українського суспільства та ін.

Сесія розпочалася виступом Андрія КУЛИКОВА, журналіста, ведучого програми "Свобода слова", що прочитав лекцію на тему "Не завдай шкоди: відповідальність журналіста перед співгромадянами". Його лекція стосувалася питань відповідальності журналіста перед співгромадянами та мала своє продовження у дискусійному спілкуванні з учасниками школи.

Журналістську тематику продовжила Юлія МОСТОВА, Заступник головного редактора "Дзеркало тижня" лекцією  на тему "Політична журналістика в Україні: проблеми та перспективи". Пані Юлія наголосила на важливості і відповідальності професії журналістів. Адже журналістика повинна відігравати соціальну роль в суспільстві і не дозволяти розповсюдженню такого явища як «джинса». Журналістика повинна «озброювати людей знаннями», - зауважила Ю. Мостова.

Також 24 червня 2010 року перед учасниками виступила Катерина ЛЕВЧЕНКО, Директор Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла-Страда Україна" та висвітлила таку важливу та актуальну тему як запобігання торгівлі людьми, насильству, порушенню прав людини та дискримінації в суспільстві. Були продемонстровані приклади реклами дискримінаційного характеру. Пані Катерина визначила, що торгівля людьми – це вербування, перевезення, передача, приховування або одержання людини, здійснювані  з метою експлуатації, шляхом застосування або погроз застосування примусу, або викрадання, обману, заохочення, зловживання довірою, використання службового становища або вразливого стану особи, або шляхом підкупу, у вигляді платежів та вигід, для одержання згоди особи, яка контролює іншу.

На завершення дня учасники Школи мали змогу також взяти участь у спілкуванні із Андрієм ШЕВЧЕНКОМ, народним депутатом України V та VI скликань, Першим заступником Голови Комітету Верховної ради України з питань свободи слова та інформації, який розповів про принципи роботи та відповідальність журналіста.

Наступного дня, 25 червня 2010 року робота Школи розпочалася із лекції Сергія ГАЙДАЯ, Директора зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком» на тему "П'ять міфів, що захищають українську владу". Пан Сергій зробив наголос на відсутності в країні еліти і на необхідності її виховання. Були розглянуті 5 міфів, що захищають українську владу, а саме: політика – брудна справа; в українців нічого ніколи не виходить, менталітет такий; соціально-політичний устрій держави винайдено й апробовано, не потрібно «створювати велосипед»; зміни у суспільстві – довга справа, на це потрібні століття; PR – це мистецтво лукавства. Натомість С. Гайдай запропонував такий погляд на дані питання, зокрема: що політика – це не більш ніж інструмент управління суспільством, моральною чи аморальною вона стає відповідно до того, хто і з якими цілями її використовує; усі нації мають потенціал до цивілізованих «проривів»; скільки існує людство – стільки воно створює нові правила соціального устрою; якщо за зміни у суспільстві береться справжня еліта –  це питання найближчих років; PR – це не більш ніж інструмент з формування, корекції й управління суспільною свідомістю.

Після цього слухачі Школи мали змогу перенестися в царину ціннісних орієнтацій українського суспільства і прослухати лекцію Наталі ЯКОВЕНКО, Завідувача кафедрою історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктора історичних наук, професора. Пані Наталя запропонувала нове бачення, нову модель сприйняття реальності українського суспільства, а саме  - мультиплікувати український простір, поставити державу на службу людини, а не навпаки.

Потім "школярі" познайомилися із темою "Менеджмент і маркетинг сучасного українського телебачення" на основі презентації Олександра БОГУЦЬКОГО (Генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії “ICTV”). Олександр закцентував увагу на тому, що журналіст перш за все повинен подавати якісний професійний матеріал, бути брендом в обраній галузі, що буде визначати його цінність на ринку і в суспільстві.

Також, в цей день слухачі Школи мали нагоду прослухати виступ Тармо КРІММА, незалежного телевізійного продюсера, колишнього члена Ради суспільного телебачення Естонії, його лекція була присвячена дуже актуальній темі, а саме громадянській журналістиці та її протистоянню із електронними медіа.  Було відмічено, що громадянська журналістика – це коли аудиторія застосовує інструменти ЗМІ для того, щоб проінформувати одне одного. Але був зроблений висновок, що громадянська журналістика не замінить професійні медіа, тому що вона не зможе собі цього дозволити.

В кінці дня учасники мали унікальну можливість познайомитися із Бьорном ЕРІКСЕНОМ, колишнім Директором відділу телебачення Європейської мовної спілки. Б. Еріксен зазначив, що суспільне мовлення не повинно бути державним чи приватним, натомість – громадським; збалансованим і незалежним, слугувати як четверта влада в державі; інформувати, розважати та тавчати людей. Також пан Еріксен розглянув такі характеристики телевізійного ринку, як рейтинг, доля і охоплення, проілюструвавши це прикладами європейського телебачення.26 червня 2010 року учасники продовжили роботу із Бьорном ЕРІКСЕНОМ, колишнім Директором відділу телебачення Європейської мовної спілки і провели рольову гру на тематику моральних дилем, притаманних журналістиці у сучасному світі.

Наступним став виступ Олега МАРТИНЕНКА, Начальника управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС з тематики прав людини та запровадження основних принципів захисту прав людини у реформування органів внутрішніх справ. Пан Олег виокремив такі ключові моменти, на які слід звернути увагу у даній проблематиці:  законність  - це не завжди закон; закон – це не завжди права людини; права людини – це не завжди права громадянина; захист прав людини – це не монополія державних органів влади.

Також в цей день учасники знову звернулися до тематики ціннісного виміру українського суспільства і прослухали лекцію Мирослава ПОПОВИЧА, Директора Iнституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, академіка Національної академії наук України. Пан Мирослав виокремив простір досвіду і горизонт очікувань в контексті формування ціннісних орієнтирів, зауважив, що в основу ліберальних цінностей покладено далекі горизонти очікувань на противагу консерватизму. М. Попович також протиставив ідеї солідарності  індивідуальну цінність, де людина відповідає перед самою собою, де кодекс поведінки знаходиться всередині людини. Був зроблений наголос на тому, що люди повинні мати мужність вирішувати проблеми, спираючись на власний розум.

У другій половині дня учасники працювали із Михайлом МІНАКОВИМ, Старшим програмним менеджером напрямку «Демократичне врядування», ПРООН України, доцентом кафедри філософії Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктором філософських наук, випускником УШПС. Учасники мали змогу познайомитися із концептом соціального капіталу, подискутувати на цю тему на основі прочитаних попередньо текстів. Пан Михайло зауважив, що соціальний капітал стосується вивчення зв’язків між соціальними мережами і впливає на продуктивність взаємодії індивідів та груп. Це поняття було розглянуто в різних дисциплінах. Було зроблено висновок, що соціальний капітал – це все, що уможливлює, підтримує та спрямовує індивідуальну та колективну дію, породжену мережами стосунків, взаємодією, довірою та соціальними нормами. Соціальний капітал утримує країни в єдності, його приріст протидіє атомізації як цивілізаційному тренду.

Останнього дня була проведена зустріч слухачів Школи із Володимиром ПАНІОТТО, Генеральним директором Київського міжнародного інституту соціології, доктором філософських наук. Він прочитав лекцію на тему "Зміни в арсеналі соціологів: імплікації  для  журналістів". Пан Володимир подав п’ять обов’язкових запитань, що їх журналіст має поставити соціологові, котрий передає йому результати опитування, а саме:

1. Скількох осіб було опитано? (Обсяг вибіркової сукупності).

2. Хто (яка організація) здійснював опитування?

3. Кого репрезентує опитана група населення? (Населення країни загалом? Окремі області? Окремі міста або інші населені пункти? Певні верстви або соціальні групи населення?)

4. Коли здійснювали опитування? (Терміни збирання інформації).

5. Яка допустима (гранична) помилка випадкової вибірки? (Запитання про помилку репрезентативності).

Відповіді на ці основні запитання дають змогу правильно інтерпретувати дані опитування громадської думки. Тому журналіст повинен не тільки дістати відповіді на них, а й повідомити їх читачеві (слухачеві), супроводячи цією інформацією публіковані цифри — змістові результати опитування.

Також останнього дня учасники прослухали виступ Володимира КУШНІРЕНКА, докторанта кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», директора Центру комплексних досліджень на тему "Ціннісні та цивілізаційні складові сучасного інформаційного простору". Пан Володимир торкнувся питань зміни свідомості і конструювання реальності в сучасному суспільстві, розглянув інформацію як форму енергії, показав особливості світосприйняття, обумовленого різними культурними факторами.

Подальші сесії буде проведено у м. Одеса та у м. Львів.