ВРАЖЕННЯ УЧАСНИКІВ СТОСОВНО І СЕСІЇ ТРЕТЬОЇ ШКОЛИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ «НОВА УКРАЇНА» (2011)
 |
Бабенко Олександра, фрілансер (м.Київ) «Ми не навчались, ми пізнавали світ з різних кутів, а дехто відкрив його знову. Кожна лекція – це зріз знань, можливість поглянути на світ і процеси в ньому іншими очима. І після кожної теми, а їх було дуже багато цікавих, ти постійно ставиш собі питання, на які намагаєшся дати відповідь. Відчуття, що ти «зростаєш», напевно і є головним враженням від першої сесії». |
|
Біловол Олексій, політичний оглядач, інтерв’юер інформаційних агенцій «Українські національні новини», «РБК-Україна» (м.Київ) «Мы – это Новая Украина, т.е Украина в будущем, а будущее не имеет перспективы, живя прошлым. И “смотря в лица я…” я не мог понять, зачем нас объединять? Мы разные и это здорово. Горячность Львова, искренность Сум, бронебойность Луганска, свежесть Николаева, гордость Луцка, справедливость Днепропетровска, статусность Киева…. Многое можно перечислять. Но мы разные. И прежде убеждать кого-то в своей правде нужно научиться принимать чужую. И “Новая Украина” объединила всех нас для того, чтобы впервые познакомить. Знакомство состоялось. За не полных пять дней. Мы спорили, смеялись, любовались красотами Крыма, знакомились с его историей, открывали новые горизонты с экспертами, делали первые попытки освоения своего стартового капитала…» |
 |
 |
Якушева Лідія, редактор відділу «Економіка та фінанси» видавничої групи «Наш продукт» (м.Київ) «Це «наші люди». Ми з різних міст, але говоримо однією мовою, і не тільки в прямому сенсі цього слова. Це коли відчувається однаково, коли одного б’ють, а іншому боляче, адже проблеми у нас схожі - всі відчувають зворотній бік нашої професії. І тому було таке насичене спілкування, і пісні в один голос, і відчуття єдності, однієї сім’ї. І інтелектуальні ігри, наче ігри старих добрих друзів, що знають один одного дуже давно». |
|
Галузінський Володимир, журналіст, коректор телекомпанії «Твій Всесвіт», ЗАТ ТКС «Всесвіт» (м.Первомайськ, Миколаївська обл.) «Передусім, потрапити в середовище колег – це вже свято, а високопрофесійних колег – тим більше! Змістовні лекції, цікаві екскурсії, неповторне дозвілля – було все! Сказати, що сесія видалась легкою – ні, навряд чи. Та разом з тим могутній поштовх, імпульс до роздумів на актуальні теми сьогодення важко переоцінити. Крім того, атмосфера живого спілкування панувала на заняттях повсякчас». «…Перебування в Школі бачу для себе за честь, і щиро радію з того, що потрапив у число слухачів». |
 |
 |
Бесєдіна Катерина, випусковий редактор новин Першого ділового телеканалу (м.Київ) «…А починати треба із себе, із того як журналіст подає інформацію. Треба шукати її унікальність та важливість. Аби не лише впливати на думки людей, а й вміти заробити на цьому. Адже журналістика – це також вдалий бізнес-проект. Необхідно лише грамотно продумати стратегію. Соціальні зв’язки, юридичні аспекти професії, робота із всесвітньою павутиною, телебачення в Інтернеті – це неповний перелік тем, які, нам, слухачам першої сесії, вдалось почути і обговорити». |
|
Мороз Марина, редактор відділу всеукраїнської газети «Експрес» (м.Львів) «Нова Україна» змусила мене прокинутися. Вона дала пiдґрунтя для роздумiв, змусила аналiзувати… Пiд час сесiї я познайомилася з дуже цiкавими людьми - практиками та теоретиками журналiстики, медiа-юристами, фiлософами... Я знайшла однодумцiв та справжнiх друзiв серед слухачiв Школи. Врештi, я провела дуже змiстовний та цiкавий час, адже ми не припиняли дискутувати навiть мiж лекцiями...». |
 |
 |
Рогозіна Надія, Журналіст проекту "Адреналін" (Савік Шустер Студія) (м.Київ) «Я, наче спрагла, випивала кожен грам нової інформації. Чи то може прийшло розуміння того, що знання за плечима не носити? Але, думаю, в більшій мірі все ж посприяв і підбір тем і тих, хто їх для нас розкривав. Тепер з гордістю хвалюся колегам на чиїх лекціях довелось побувати, з ким посперечатися та чиїх думок набрати в робочий арсенал журналіста». |
|
Назар Вакула, редактор сайту Gazeta.ua (м.Київ) «Мене приємно вразили ідеальна організація перебування у школі; різноманіття навчальних методик: лекції, тренінги, перегляд фільмів, екскурсії; Михайло Мінаков і семінар з питань соціального капіталу; змістовність лекцій; відвідання Бахчисараю». |
 |
 |
Орел Віктор, кореспондент газети «Лица» (м.Дніпропетровськ) «Вчитися і самовдосконалюватися. Саме такі думки і бажання виникають після 5 днів проведених у Школі професійної журналістики «Нова Україна»… «...На сесії згадалася зустріч з одним з організаторів Норильського повстанння 1953 року Степаном Семенюком, який в 30-их роках 20.ст. навчався у Чехії, в «Українському вільному університеті». Коли Степан Семенюк приїхав в університет, перше що почув від викладачів, було: риторику, філософію, політологію ви можете вивчити і без нас — наше завдання навчити вас найважливішому — думати і вчитися. Здається, що в Школі професійної журналістики теж можна навчитися найважливішому. Головне, щоб в кожного з нас була світла мета. У мене вона є...» |
|
Лівадний Сергій, тележурналіст програми «За київським часом» Київської державної телерадіокомпанії (м.Київ) «…Все случилось быстро, стремительно, как первая любовь. Не успел опомниться – она (сессия) окончилась – прошла, оставив после себя необходимость оглянуться и, не сбавляя темпа, сделать выводы – систематизировать увиденное, услышанное». «Сейчас мне очень не хватает теплых, влажных крымских вечеров, проведенных в компании мыслящих людей. Буду благодарен судьбе за дежавю». |
 |
|
|
Рибій (Ем) Катерина, автор та ведуча, журналіст програми «Хто тут живе?» на телеканалі «ZIK» (м.Львів) «Через певний час кожен журналіст починає «крутити» носом, коли кажуть йти на тренінг. Мовляв, чого там ще можна навчитися, адже я і так все знаю. Зізнаюсь, такий опір був і у мене. Мене переконували, що цей тренінг зовсім інший. Що теорії мене там не вчитимуть. Однак, те, що мені розкажуть, допоможе в подальшому розвитку не лише розумовому, а й кар‘єрному. Тож, коли отримала перший пакет лекцій - зрозуміла, це таки зовсім інше». «Назва цілком виправдовує покликання школи. Так, нова Україна, нова журналістика, нове глобальне мислення – це те, чого вчить школа». |
|
Мірошниченко Роман, кореспондент обласного щотижневика «Круглий двір» (м.Тростянець, Сумська обл.) «Тож, перша сесія Школи професійної журналістики «Нова Україна» закінчилася. У вересні зустріч журналістів продовжиться вже у Києві. Цей захід дійсно розширює світогляд представників мас-медіа по відношенню до багатьох речей, збагачує молодих особистостей новими ідеями, як побудувати по-справжньому Нову Україну». |
 |
ВІДГУКИ УЧАСНИКІВ 2012 РОКУ
 |
Скриль Денис, керівник проекту, редактор сайту «vpoltave.info» (м. Полтава). Не думав, що після ВНЗ стану ще раз випускником. Але дуже радий та гордий, що став випускником 2012 року Школи професійної журналістики «Нова Україна». Школярами ми стали дружними, вже допомагали один одному і дуже хочу, щоб у нас так і залишились тісними взаємини.Сесія в Алушті запам’яталась кримсько-татарським питанням, неформальним спілкуванням із лідерами медіапростору, екскурсіями на флагман «Гетьман Сагайдачний» та в музей «Салачик». Умови проживання в готелі приємно здивували, а спілкування зі школярами були цікавим, змістовним та продуктивним.Сесія в Києві була дуже потужною – ми брали участь в Всесвітньому газетному конгресі, спілкувались із провідними видавцями та редакторами світу, тренери розкрили секрети журналістських розслідувань та аналітичних матеріалів.Сесія в Львові була дуже яскравою. Місто Лева дуже потішило хорошою погодою, кавою та смачними стравами. Запам’ятались відвідини редакції ZIK, спілкування із журналістами-розслідувальниками, позитивна екскурсія Львовом та лекції, що допомогли глянути на світ по-іншому. Тюрма на Лонцького справила гнітюче враження, особливо підвали, де масово розстрілювали людей.Надзвичайним акцентом стала конференція випускників. Із деякими журналістами я давно товаришував, але про те, що ми випускники однієї Школи, не знав. Високий рівень добору тренерів дуже сподобався, адже так поспілкуватись із відомими журналістами, експертами та чиновниками в інший спосіб просто нереально.Головне, що я приєднався до спільноти, яку всі разом і розбудовуємо. Навіть не маю надію, а цілком впевнений, що у нас все вийде добре. Привіт, колеги! |
| Швед Ольга, журналіст Газети по-українськи, журналу "Країна" (м. Львів). Знання, які ми набули у Школі - неоціненні. Звісно, з часом ми самі б дізналися поглиблено і про права журналістів, про підводні камені роботи соціологів, медіаекологію, таємниці держзакупівлі і інші, такі корисні для нас знання. Познайомилися б з Мариновичем, співпрацювали б з Когутом, брали інтерв'ю у Гайдая, дзвонили б до Буткевича. Але ми би втрачали час. А це зараз чи найцінніше, що ми маємо. Тому, подяка велика школі і її організаторам! |
 |
 |
Жуковіна Тетяна, фрілансер (м. Київ). Школа професійної журналістики «Нова Україна» - це чудова можливість розширити світогляд, вийти за рамки свого звичного кола думок та поглядів. Вона для тих, хто прагне бути краще, самовдосконалюватися не лише як журналіст, а й як особистість. До такого висновку я дійшла, взявши участь у трьох захоплюючих сесіях в Алушті, Києві та Львові. Для мене Школа стала ніби логічним продовженням університетських курсів з журналістики, філософії, політології, екології, правознавства, теорії комунікації тощо. З тією різницею, що лекторами тут виступали не викладачі-теоретики, а фахівці-практики, що дійсно знаються на своїй справі краще за інших та постійно перебувають у «мейнстрімі» професії. На мій погляд, журналіст зобов’язаний не лише знати, як правильно писати статті чи сюжети – це безумовні основи фаху, – але й бути ерудованою людиною, та мати, що сказати читачеві й світові.Для тих, хто дотримується такої ж думки, Школа професійної журналістики «Нова Україна» надає безліч можливостей, якими варто лише скористатися. |
| Пономарьова Марина, асистент редактора регіональної інформації ТСН, журналіст програми "Сніданок з 1+1", ТОВ «ТРК «Студія 1+1» (м. Київ). У Школи є лише один єдиний недолік. Те, ще сесії у ній минають дуже швидко. Кілька днів пролітали, як кілька годин. Проте залишали приємні та безцінні спогади на кілька років уперед. «Нова Україна» збагатила мене морально та професійно, навчила цінувати себе як журналіста та познайомила з чудовими талановитими людьми. Ніколи не вигравала ні у лотереях, ані у розіграшах, але можливість навчатися у Школі вважаю своїм щасливим квитком. Дякую, що це було у моєму житті! І навіть заздрю майбутнім учням, бо у них це все ще попереду! |
 |